Ентомофауна — наука, що вивчає комах.
На сьогодні на території РЛП «Мальованка» виявлено 538 видів комах (Додаток 8), але якщо брати до уваги місце розташування РЛП, його ентомофауна навіть за найскромнішими підрахунками має складати не менше 2,5-4 тис. видів комах. Це в майбутньому відкриває значні перспективи для подальшого вивчення в польових умовах унікальних за своїм складом ентомокомплексів РЛП «Мальованка», особливо лісової, лучної та водно-болотної їх складової, до яких відноситься переважна більшість видів його ентомофауни.
У стоячих водоймах, що представлені на території РЛП «Мальованка» лісовими озерами, які виникли внаслідок торфорозробок; меліоративними каналами; лісовими баюрами; тимчасовими калюжами; розливами річок, які утворилися внаслідок створення загат бобрами, а також ставками і копанками, мешкає велика кількість комах та їхніх личинок.
Так, у заростях елодеї, роголисника, стеблах біля водних рослин і серед опалого листя на мальків риб, пуголовків, личинок комах та іншу дрібноту, полюють водяні хижі комахи – водяні клопи, личинки бабок, водяні жуки тощо. Водяні клопи (Nepa cinerea Linnaeus, 1758, Notonecta glauca (Linnaeus, 1758), Gerris spp.) полюють на свою здобич як в товщі води, так і на поверхні.
Водно-болотні біотопи (болота, ставки, водосховища і річки) РЛП «Мальованка» населяють численні види бабок (Odonata). Серед них найбільш поширеними є дідок звичайний (Gomphus vulgatissimus (Linnaeus, 1758)), коромисло велике (Aeshna grandis Linnaeus, 1758) – найбільша бабка фауни України, яка завдовжки буває до 8-9 см, а також дещо менша і занесена до Червоної книги України – дозорець-імператор (Anax imperator Leach, 1815). Часто зустрічаються бабка жовта (Sympetrum flaveolum (Linnaeus 1758)), бабка болотяна (Leucorrhinia pectoralis (Charpentier, 1825)), красуня блискуча (Calopteryx splendens Harris, 1782), стрілка блакитна (Enallagma cyathigerum Charpentier, 1840)). Біля озер, каналів і річок з проточною водою можна також зустріти, занесену до Червоної книги України, красуню-діву (Calopteryx virgo (Linnaeus, 1758)). Часто бабок можна зустріти і далеко від водойм: на узліссях, лісових галявинах, просіках, де вони полюють на дрібних комах.
Значну площу в заплавах річок займають перезволожені луки. Лучне різнотрав’я та верхні шари ґрунту є місцем мешкання різноманітних комах: Прямокрилих (Orthoptera), Твердокрилих (Coleoptera), Лускокрилих (Lepidoptera), Перетинчастокрилих (Hymenoptera), Двокрилих (Diptera), їхніх личинок і лялечок.
Лучні ділянки в другій половині літа наповнюються цвіркотінням різноманітних прямокрилих: кобилок, коників і трав’янок.
Двокрилі на луках представлені ґедзями (Tabanus spp.), які паразитують на худобі.
Широко поширені на території РЛП «Мальованка» також Перетинчастокрилі (Hymenoptera), які є важливими запилювачами квіткових рослин. Їх можна зустріти на лісових галявинах, узліссях, луках, агроценозах, садах тощо. Найбільш поширені види: бджола андрена чорна (Andrena pilipes Fabricius, 1781), бджола осмія руда (Osmia rufa (Linnaeus, 1758)), джміль земляний (Bombus terrestris (Linnaeus, 1758)), джміль садовий (Bombus hortorum (Linnaeus, 1761)), джміль польовий (Bombus agrorum (Fabricius, 1787)), джміль лісовий (Bombus silvarum (Linnaeus, 1761)), оса французька (Polistes gallicus (Linnaeus, 1767)). Рідше зустрічаються. занесені до Червоної книги України, ксилокопа звичайна (Xylocopa valga Gerstaecker, 1872) та джміль моховий (Bombus muscorum (Linnaeus, 1758)).
 
Серед водяних жуків добре помітні великі чорного кольору плавунці (Dytiscus spp.). Полюють вони на пуголовків і мальків риб. Також на поверхні води зустрічаються зграйки дрібних жуків-вертячок (Gyrinus spp.).
На відміну від інших зоофагів личинки (наяди) бабок: люток, стрілок, коромисел і красунь полюють переважно на дні.
В чистій проточній воді, на піщаному дні річок спостерігаються на кореневищах рослин і опалих у воду гілках – личинки Волохокрильців (Trichoptera), які ховають своє м’яке тіло у чохлики, склеєні з піщинок і частинок стебел водних рослин.
Більшість водойм РЛП «Мальованка» вздовж берега мають щільну прибережну рослинність, яка формується очеретом, образками болотними, осоками і сфагнумами, поступово сходить у воду, так, що межа між берегом і водяною гладдю стирається. Таким чином, створюються сприятливі умови для проживання та розмноження біля водних комах різноманітних рядів: Одноденок (Ephemeroptera), Веснянок (Plecoptera), Волохокрильців (Trichoptera) та Бабок (Odonata).
Одноденка звичайна (Ephemera vulgata Linnaeus, 1758) масово з’являється над водоймами в червні-липні.
На лісових галявинах, просіках, узліссях та луках дуже багато денних метеликів. Серед них є і рідкісні та занесені до Червоної книги України махаон (Papilio machaon (Linnaeus, 1758)), мнемозина (Parnassius mnemosyne (Linnaeus, 1758)), поліксена (Zerynthia polyxena ([Denis et Schifermüller], 1775)) та райдужниця велика (Apatura iris (Linnaeus, 1758)), а також широко поширені: білан жилкуватий (Aporia crataegi (Linnaeus, 1758)), хвостюшок підзелень (Callophrys rubi (Linnaeus, 1758)), дукачик вогняний (Lycaena virgaureae (Linnaeus, 1758)), синявець Ікар (Polyommatus icarus (Rottenburg, 1775)), перламутрівка велика лісова (Argynnis paphia (Linnaeus, 1758)), рябець Аталія (Mellicta athalia (Rottenburg, 1775)), рябець Матурна (Euphydryas maturna (Linnaeus, 1758)) тощо.
З твердокрилих на узліссях, лісових галявинах, заростаючих вирубках зустрічаються жуки-листоїди (Chrysomelidae), які живляться листям дуба, осики, липи, глоду, тополі і т. д.
З твердокрилих на узліссях, лісових галявинах, заростаючих вирубках зустрічаються жуки-листоїди (Chrysomelidae), які живляться листям дуба, осики, липи, глоду, тополі і т. д.
Лісові біотопи (соснові, дубові, сосново-дубові, ялинові, вільхові, мішані ліси) населяють численні вусачі (Coleoptera, Cerambycidae). Трапляються як рідкісні види, як то вусач-тесляр (Ergates faber (Linnaeus, 1767)), вусач мускусний (Aromia moschata (Linnaeus, 1758)), вусач великий дубовий (Cerambyx cerdo (Linnaeus, 1758)) (останні два занесені до Червоної книги України), так і види, що зустрічаються часто і повсюди: лептура-коримбія червона (Leptura rubra (Linnaeus, 1758)), вусач чорний сосновий (Monochamus galloprovincialis (Olivier, 1795)), скрипун малий осиковий (Saperda populnea (Linnaeus, 1758)), вусач строкатий дубовий (Plagionotus arcuatus (Linnaeus, 1758)) та ін.
У широколистяних лісах зустрічаються туруни великого розміру (Coleoptera, Carabidae): красотіл бронзовий (Calosoma inquisitor (Linnaeus, 1758)), дуже рідко красоліт пахучий (C. sycophanta (Linnaeus, 1758)), який занесений до Червоної книги України, а також турун лісовий (Carabus nemoralis O. Müller, 1764), турун зернистий (C. granulatus Linnaeus, 1758), турун гладенький (C. glabratus Paykull, 1790) та турун решітчастий (C. cancellatus Illiger, 1798).
У лісах також широко представлені пластинчастовусі жуки, личинки яких розвиваються в трухлявілій деревині дуба, осики, в’яза: оленик звичайний (Dorcus parallelopipedus (Linnaeus, 1758)), рогач синій (Platycerus caraboides (Linnaeus, 1758)), носоріг малий (Sinodendron cylindricus (Linnaeus, 1758)). На дубах з витікаючим соком часто можна побачити, занесеного до Червоної книги України, жука-оленя (Lucanus cervus (Linnaeus, 1758)). На території РЛП «Мальованка» його чисельність досить висока.
На піщаних лісових та польових дорогах, луках, узліссях можна зустріти хижих жуків скакунів: скакуна-межняка (Cicindela hybrida Linnaeus, 1758), скакуна лісового (C. sylvatica Linnaeus, 1758) та скакуна германського (Cylindera germanica (Linnaeus, 1758)).
Листовими пластинами, стеблами та квітами трав’янистих рослин харчуються комахи-фітофаги. Вони представлені жуками, метеликами та клопами, а також їхніми личинками.
З мурашок у лісових масивах, луках і узліссях переважають мурашки родів Formica, Camponotus, Lasius та ін.
Багато рядів комах на території РЛП «Мальованка» залишаються ще дуже погано вивченими. Особливо це стосується рядів Перетинчастокрилі (Hymenoptera) та Двокрилі (Diptera). Для їх дослідження на території РЛП слід залучати ентомологів-спеціалістів, які вивчають ці численні та вельми поширені групи комах.