Бджола-тесляр звичайна (Xylocopa valga Gerstaecker, 1872). Палеарктичний вид, поширений від Марокко й Іспанії на захід до Монголії й Китаю на схід. Є вказівки про його знаходження в Індії та Австралії, куди цей вид, швидше за все, було завезено. В Україні зустрічається в усіх регіонах за винятком Полісся.

Найбільша бджола фауни України. Довжина тіла 20-30 мм. Розвивається одне покоління на рік. Гнізда будує у відмерлій сухій деревині різних порід дерев, а також у телеграфних стовпах, старих будівлях і т.п. (в певній мірі є супутником людини); гніздиться також в тріщинах скель, а на безлісих ділянках – по схилам, урвищам балок і прямо в землі. В кожній виводковій камері самка робить з пилка і нектару «хлібці», на які відкладає по одному яйцю. Із яєць виходять личинки, які живляться досить калорійною масою «хлібця». Весною кожна з бджіл, яка перезимувала, прогризає собі окремий хід і вилітає назовні. Є широким поліфагом і відвідує близько 60 видів квіткових рослин з 22 родин. Охоче відвідує квітки багатьох видів інтродукованих рослин – акації білої та інших і різноманітних польових і плодово-ягідних культур. Відіграє позитивну роль у запиленні багатьох лісових і сільськогосподарських культур.

Стан популяції виду та його поширення в межах території. Звичайна на всій території РЛП «Мальованка». Зустрічається на лісових галявинах і узліссях, в садах, парках, лісосмугах. Чисельність зменшується через скорочення доступних місць для гніздування (сухі дерева) внаслідок вирубування та випалювання полезахисних лісосмуг.

Проблема збереження. Вид занесений в Червону книгу України.