Видовий склад іхтіофауни водойм РЛП «Мальованка»
- Кількість рядів родин і видів птахів зареєстрованих на території.docКількість рядів, родин і видів птахів, зареєстрованих на території РЛП «Мальованка»
Матеріали з поширення рідкісних видів птахів (лелеки чорного, змієїда Circaetus gallicus Gm., підорлика малого, голуба-синяка Columba oenas L., сорокопуда сірого Lanius excubitor L.) на півночі Хмельницької області представив В.О. Новак [1994]. Увагу поширенню та чисельності рідкісних і зникаючих видів птахів малополіських районів Хмельницької області приділив В.І. Гулай [1995], який вказував на гніздування в межах Шепетівського та Полонського районів тетерука Lyrurus tetrrix L., орябка Tetrastes bonasia L., журавля сірого Grus grus.
Починаючи з початку ХХ ст. у регіоні, до якого зараз входить територія РЛП «Мальованка», зареєстровано 185 видів з класу Птахи Aves, які відносяться до 45 родин та 18 рядів (табл.). Найбільш чисельними за кількістю видів є ряди: Горобцеподібні (47,0% від загальної кількості зареєстрованих видів орнітофауни Парку), Соколоподібні та Сивкоподібні, на які припадає по 10,8% видового різноманіття птахів Парку.
На території, яка зараз входить у межі сучасного РЛП «Мальованка», із зареєстрованих 185 видів птахів 87 видів (47,0% від загальної кількості зареєстрованих видів орнітофауни Парку) є гніздовими, перелітними; 41 вид (22,2%) – гніздовим, осілим, 20 видів (10,8%) – пролітними, 14 видів (7,6%) – залітними, 9 видів (4,9%) – зимуючими. Статус 14 видів (7,5%) є невизначеним.
Аналіз орнітофауни РЛП «Мальованка» свідчить про велику цінність його угідь для збереження значного, як для України, різноманіття тварин зазначеного класу.
Орнітофа́уна— сукупність видів птахів, які населяють певну територію або трапляються за будь-який відрізок часу (фауна птахів). В орнітофауні розрізняють гніздових, осілих, пролітних, зимуючих і залітних птахів. Здебільшого під орнітофауною розуміють сукупність гніздових, перелітних та осілих видів птахів певної території.
Дослідження орнітофауни Малого Полісся Хмельницької області здійснювалися періодично, з великими перервами, не охоплювали всі систематичні групи, деякі з яких і до цього часу є недослідженими.
Перші повідомлення про орнітофауну цього регіону подав Л.А. Портенко [1928]. Перебуваючи у 1918 р. проїздом через міста Ізяслав, Шепетівку, Берездів, Новоград-Волинський, він зробив висновок, що ландшафти, флора та фауна цієї території аналогічні великополіським районам і залишаються малодослідженими. У природознавчий музей АН СРСР ним були представлені опудала птахів (щеврика лучного Anthus pratensis L., шишкаря ялинового Loxia curvirostra L., чаплі рудої Ardea purpurea L.), що були добуті на даній території [Портенко, 1928].
Подальше вивчення фауни малополіських районів Хмельниччини продовжилося з другої половини ХХ ст. На початку 90-х рр. В.І. Гулаєм, Л.Г. Любінською та М.Д. Матвєєвим були проведені польові дослідження практично у всіх районах Малого Полісся, результати яких знайшли своє відображення у Кадастрі флори і фауни Хмельницької області. У цей період були створені заказники, зокрема, іхтіологічні, загальнобіологічні, орнітологічні тощо; підготовлена орнітофауністична характеристика Хмельницької області [Гулай та ін., 1996].
