Більшість горобців - однолюби. У шлюбний період вони утворюють пари. Вибравши собі пару, живуть разом все життя. Самець підбирає місце для гніздування - це може бути щілина в людській споруді, стінка гнізда великої птиці, покинуте гніздо або нора, в деревних і чагарникових насадженнях, в ярах, на крутих глинистих обривах. Потім він починає зазивати самку. Та облітає всі можливі варіанти і обирає найкращий для себе, згодом зводить стінки гнізда з видобутого матеріалу. Для того, щоб утримувати своє пір'я в чистоті, горобець приносить у гніздо гілки рослин, що відлякують пухоїдів і кліщів. Це може бути полин, пижмо, ромашка або петрушка. Також, з метою позбавлення від паразитів, птах використовує пісок, пил, воду і сніг. Гніздо, яке пара споруджує разом, є грубою спорудою з соломинок, сухих травинок, пір'їнок, з невеликим поглибленням посередині. Гнізда, влаштовані на гілках, великі, у вигляді неправильної кулі з товстими стінками з трав'янистих рослин і бічним входом.
Гніздиться горобець окремими парами, але інколи і колоніями, селячись безпосередньо коло житла людини.
Кладка складається з 4—10, частіше 5—7, білих яєць з бурими цятками і плямами, насиджування яких займає 11—13 днів.
Пташенята горобців вилуплюються безпомічними.
Пташенят вигодовують самець і самка, переважно комахами. Через 10 днів після вилуплення (у середній смузі в кінці травня — на початку червня) пташенята вилітають з гнізда.
Горобці досить плодовиті . За рік вони роблять дві - три кладки, в середньому по 5 яєць. Інкубація триває до 14 днів. Пташенята вилуплюються безпорадними, але вже через два тижні виростають в самостійних особин.