Неабиякою окрасою заповідної зони парку «Мальованка» є латаття. Воно буває біле і жовте.
Латаття біле або як його ще називають водяна лілія. Це багаторічна водяна трав’яниста рослина, у висоту виростає до півтора – двох з половиною метрів. Росте в стоячих водоймах та водоймах з повільною течією. До дна, біле латаття, прикріплюється великим міцним кореневищем товщиною до 10 см, вкритим бурими лусками. Від нього на поверхню води на довгих черешках піднімаються плаваючі великі цілісні листки  овальної форми діаметром  10-30см з серцеподібною основою. Колір листя змінюється з віком рослини: у молодому віці вони червонуватого кольору, в дорослому ж стають зверху – темно-зеленими, а знизу – червонувато-фіолетовими.  Квітки двостатеві, правильні, великі, до 16 см у діаметрі. Чашечка квітки складається з 3-5 пелюсток . Квіти латаття білого володіють ніжним слабким ароматом. Рослина цвіте майже все літо: з червня до кінця серпня. Плід — ягодоподібний, зелений, багатонасінний, його поверхня вкрита рубцями. Достигає у серпні — вересні. Кореневище білого латаття містить багато поживних речовин: крохмалю, білка цукру і дубильних речовин, що оберігають його від гниття у воді.
Латаття жовте або глечики жовті —  в народі називають жовта водяна лілі, бабка, збанок, лопатень жовтий, лопушняк жовтий…, русальна квітка. Це багаторічна водяна трав'яниста рослина родини лататтєвих  з горизонтальним, м'ясистим, кореневищем, ззовні — жовтувато-зеленим, а всередині — білим, завдовжки — до 10 м, Від кореневища відходить чисельне коріння. Листя  надводне — плаваюче. Форма листка серцевидна, темно-зеленого кольору. Квітки — одиничні, великі, двостатеві, жовті, запашні, 4-5 см у діаметрі. Пелюстки — яйцевидні, знизу —зеленуваті, зверху — жовті. Квітне — в червні-серпні. Плід — до 10 см, голий, зелений, гладенький, соковитий, округло-грушоподібний, у вигляді глечика. Звідси й походить назва рослини. На відміну від латаття білого, плоди жовтих глечиків дозрівають над, а не під водою. Жовті глечики ростуть в застійних і повільно проточних водоймах. Зазвичай утворюють чагарники, площа яких може досягати кількох гектарів.