Алювіальні лучні ґрунти приурочені до центральних рівнинних частин заплав, складених суглинистим і супіщаним алювієм. Формуються під лучною рослинністю при спокійному режимі паводкових вод, що сприяє відкладенню дрібнозернистого гумусованого намулку. Ґрунти добре гумусовані (на 1-2% більше за ґрунти прилеглих вододілів). Вони насичені основами, мають нейтральну і слаболужну, рідше – слабокислу реакцію. Характеризуються високою родючістю.


Алювіальні лучно-болотні ґрунти приурочені до заплавних притерасних понижень, які під час паводків вкриваються намулком. Відносно близькі до поверхні ґрунтові води спричинюють надлишкове зволоження ґрунтів, їх інтенсивне оглеєння, часто – озалізнення і засолення. Утворюються під різнотравно-осоковою рослинністю. У зв’язку з надлишковим зволоженням їх родючість знижена.


Лучні ґрунти утворюються в аналогічних умовах поза заплавою: на надзаплавних терасах, силових шлейфах і днищах балок, в межах плато з неглибоким заляганням ґрунтових вод. До лучних ґрунтів відносяться ґрунти надзаплавних терас з акумулятивним профілем. Загалом у Поліссі поширеними є переважно коротко профільні лучні ґрунти.