Середньорічна відносна вологість повітря становить 79% і закономірно змінюється упродовж року від найвищих значень у холодні місяці до найнижчих у травні, липні і серпні.
Хмарність і вологість повітря. Залежно від умов утворення протягом року змінюється ступінь покриття неба хмарами. Влітку кількість ясних днів на території Парку збільшується порівняно з зимою майже втричі. Восени порівняно з весною трохи більше як ясних, так і хмарних днів за рахунок похмурих. У теплу пору року переважають купчасті хмари, в холодну – шаруваті.
Річний хід абсолютної вологості повітря характеризується максимумом у липні (15,0… 15,5 мб), коли найбільше випаровування, і мінімумом у січні (3,7…4,0 мб), коли випаровування мінімальне.
Відносна вологість порівняно з абсолютною температурою повітря має зворотний хід.
Максимум її в листопаді-грудні (88-89%), а мінімум зазвичай у квітні-травні (68-71%). Особливо чітко виражений добовий хід відносної вологості влітку – серед дня близько 50%, а вночі понад 80% (табл.1.2.2).Температура повітря. Температура повітря зумовлюється як радіаційним балансом, так і атмосферною циркуляцією (фізичними властивостями повітряних мас, баричними системами та напрямом вітру в них).
На температуру приземного шару повітря певний вплив має поверхня: рельєф, рослинність, водойми. Наприклад, циклони з повітрям морського походження в холодну пору року зумовлюють підвищення температури, інколи відлиги, значну хмарність, тумани. Влітку, навпаки, з ними пов’язані не тільки опади, але й зниження температури. Антициклони та східні вітри влітку зумовлюють суху ясну погоду, зростання температури повітря, а зимою – зниження.
Внаслідок зростання швидкості вітру, більшої активізації атмосферних процесів взимку міждобова зміна температури у півтора рази вища, ніж влітку.