Лісові опідзолені ґрунти трапляються в західній частині Мальованського Парку на підвищених ділянках долин р. Цмовки з відносно глибоким (від 2 до 5 метрів) заляганням ґрунтових вод. Характерними ознаками є незначна потужність гумусового горизонту (32…35 мм), відсутність суцільного елювіального шару і добре виражений ілювій. Дані валового аналізу і результати визначення гранулометричного складу свідчать про те, що в лісових опідзолених ґрунтах є різкий перерозподіл по профілю як мулистої фракції, так і півтораоксидів. На відміну від темно-сірих ґрунтів, у них відбувається глибокий розклад алюмосилікатного ядра. Залізо відкладається, переважно у верхній частині ілювіального горизонту, алюміній – в горизонті вилугованого лесу, а інколи й глибше. Оксиди лужних і лужноземельних металів також нагромаджуються в ілювіальних шарах. Для лісових опідзолених ґрунтів характерна невисока кислотність, представлена лише гідролітичною формою. Ступінь насичення їх коливається в межах 75-80%. Реакція слабокисла. Вони багатші за дерново-підзолисті на валові запаси поживних речовин, особливо на азот.