У межах сучасної території Парку народні промисли не розвиваються. Переважна більшість сучасних виробів народних промислів мають іноземне походження.

Однак у недалекому минулому наявність природних ресурсів та життєва потреба сприяли розвитку народних промислів: деревина – столярству, теслярству, стельмаству; лоза – лозоплетінню; деревина і кварцовий пісок – будівництву, гутництву і виготовленню поташу; дикі звірі – мисливству; риба – риболовлі; запаси глини – гончарству; виходи каміння – каменотесному промислу та ін.

Ремесла й промисли у життєдіяльності українців йшли завжди поряд із землеробством, скотарством та іншими галузями господарства. Народні промисли – одна з форм народної творчості, пов’язана з виробництвом товарів декоративно-ужиткового мистецтва. Продукція цього виробництва (керамічні вироби, килими, вишивки, художнє ткацтво, іграшки, різьблення на дереві, металі, вироби з художнього скла та ін.) використовується для потреб населення і має художню цінність.

На Поліссі широко розповсюдженими були лісохімічні промисли – смолокуріння, дігтярний, напірний, дещо раніше – поташний, селітряний. На базі рудного промислу набули багатьох нових рис металургія та обробка заліза. Діяло багато місцевих центрів гончарства, яке стало окрасою українського ремесла. Свічкарний, цегельний, миловарний і безліч інших промислів свідчили про надзвичайну різноманітність занять українського народу. Українські ремісники й кустарі виявляли величезні творчі здібності, надаючи своїм речам художньої виразності, оригінальної форми, своєрідної стилістики.

Досліджуваний район славиться талановитими митцями, які роблять речі, що поєднують доцільність та красу. Створюючи предмети декоративно-прикладного мистецтва, народні майстри передають красу рідного краю, популяризують українські обряди, свою майстерність.

Шепетівський і Полонський райони багаті своїми традиціями як в художніх промислах, народній творчості, так і в мистецтві в цілому. На цій території нараховується понад 100 народних умільців. Тут немає жодного села де б не збереглись надбання наших пращурів. У наш час на території регіонального ландшафтного парку та його околиць живуть люди, які зберігають національні традиції відтворюючи їх у своїх власних виробах, з притаманним лише їм стилем роботи. Під час проведення державних, календарних, народних свят організовуються виставки робіт майстрів народного мистецтва. У Шепетівському районному будинку культури випущений альбом «Майстри декоративно-прикладного мистецтва Шепетівського району», який містить інформацію про кращих майстрів району. Він постійно поповнюється новими даними про майстрів. Поряд з іншими, на досліджуваній території розвиваються такі види ремісництва, як: лозоплетіння, різьба по дереву, писанкарство та малярство.

При бібліотеці селища міського типу Гриців діє клуб активних жінок «Намисто» (керівник Овчарук Надія). В результаті діяльності клубу були організовані презентації, краєзнавчі посиденьки та вечори, майстер-класи з виготовлення лялок-мотанок, листівок, ангелочків з ниток, оригінальних жіночих прикрас: намисто з бісеру і стрічок, брошки з лляної тканини із декупажем по тканині, витинанки, новорічно-різдвяні прикраси та подарунки і багато іншого. З 24 січня 2018 року у Грицівській селищній бібліотеці розпочала діяти майстерня-крамничка «Намисто», де кожен бажаючий має можливість виготовити оберіг власноруч або замовити його в майстринь клубу. З червня по серпень 2017 року у закладах культури Шепетівського району проходив обласний огляд-конкурс «Доторкнись до душі свого народу». Складовою частиною огляду було відродження народних традицій та декоративно-прикладного мистецтва. Змістовні виставки були оформлені у клубних закладах селища міського типу Гриців, сіл Городнявка, Михайлючка, Рилівка та Корчик. Яскрава виставка декоративно-ужиткового мистецтва вражала своїми виробами Грицівських рушників та старовинним вбранням, які презентувала мистецтвознавець із селища міського типу Гриців Ольга Плахтій.

Любителів, які залюбки творять своїми руками яскраві вироби, що радують око, створюють настрій, а також використовуються в побуті об’єднало любительське об’єднання «Світ рукоділля», яке діє при Шепетівському районному будинку культури. Об’єднання нараховує 18 активних учасників, серед яких є справжні майстри різноманітних видів декоративно-прикладного мистецтва: вишивки, народної іграшки, бісероплетіння, вітражного розпису, писанкарства, образотворчого мистецтва. Засідання об’єднання проходять в надзвичайно теплій та творчій атмосфері, адже їх тематика завжди різноманітна та цікава.
У будинку культури с. Михайлючка активно працює гурток декоративно-прикладного мистецтва «Скриня фантазій». Гуртківці в процесі занять розвивають мислення, зорову пам'ять, творчу уяву та художні здібності, виявляють в собі багато нових рис, розвивають свої смаки та інтереси. Протягом року гуртківці виготовляли багато гарних виробів. Це новорічні іграшки, ексклюзивні фоторамки, шкатулки. Члени гуртка продовжували вивчати технологію виготовлення виробів з біокераміки. Ними виготовлені картини з соленого тіста «Райські яблука», «Хліб на рушнику», «Символ України».

У Шепетівському районному будинку культури цікаво, змістовно та креативно відбуваються семінари по декоративно-прикладному мистецтву, проводяться різноманітні майстер-класи для працівників культури, які набувають нові навички, вдосконалюють свої вміння в тих чи інших видах рукоділля.

Основним завданням та метою роботи закладів культури досліджуваного району в напрямку розвитку декоративно–прикладного та образотворчого мистецтва є задоволення творчих інтересів членів гуртків та любительських об’єднань, окремих народних майстрів та умільців, ремісників, художників-аматорів, організація заходів, щодо розвитку та популяризації декоративно–прикладного та образотворчого мистецтва, створення умов для творчого розвитку та спілкування, обміну досвідом любителів декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва.

Місто Полонне відоме тим, що його населення понад 170 років займається виготовленням порцелянових виробів. Це пояснювалось наявністю покладів каоліну, вогнетривких глин та польового шпату практично на околиці міста. Перший порцеляновий завод у Полонному було створено ще в 1848 р., а в кінці ХIХ ст. тут вже діяло чотири підприємства. З 2009 року промислове порцелянове виробництво у місті припинено, проте досить поширене кустарне виробництво порцеляни та кераміки окремими підприємцями. Діє також оптовий ринок порцелянової продукції.

На перспективу традиційними для регіону мають стати промисли на основі лозоплетіння – виготовлення кошиків, корзин, циновок, декоративних щитів тощо.

Як традиційні промисли для території регіону доцільно розвивати різьбярство по дереву, килимарство різних народів, що проживають в регіоні розміщення Парку, гутництво на місцеві піщаній сировині, вишивальництво, художництво.

На перспективу в межах прилеглих до Парку населених пунктів слід розвивати зелені садиби на основі створення етнічних двориків, постоялих дворів, пунктів харчування із асортиментом національних страв. Створення цих об’єктів необхідно здійснювати паралельно із розвитком пріоритетних об’єктів загальнонаціонального значення та відтворенням пам’яток культури титульної нації. Ці ресурсні можливості етнонаціональної політики в регіоні дозволяють надати потужний імпульс розвитку внутрішнього туризму та започаткувати такий практично новий його напрям – етнотуризм, який може стати візитною карткою саме регіону розміщення Парку і дати додаткові робочі місця жителям прилеглих населених пунктів.