Багаторічна й плідна діяльність десятків шкільних учнівських лісництв та трудові здобутки юних лісівників - яскрава сторінка юннатівського руху на Хмельниччині, педагогічної творчості й ентузіазму, навчання і виховання та профорієнтації підростаючого покоління.
Учнівське лісництво Пліщинської ЗОШ І-ІІІ ст. cтворене на базі Камя’нківського лісництва 1 червня 2006 року згідно з наказом директора ДП «Шепетівське лісове господарство», котрому передували наполегливі й переконливі пропозиції вчителя хімії Миколи Андрійовича Зведенюка.
З перших днів створення і до цього часу Микола Андрійович незмінно залишається керівником шкільного учнівського лісництва, яким спочатку опікувався лісничий Камя’нківського лісництва Юрій Володимирович Мартинюк, а з 2011 року, після реорганізації підвідомчих лісництв держлісгоспом, - Михайло Вікторович Савчук, лісничий Пліщинського лісництва, котре стало тоді для юних лісівників базовим господарством. 
Сьогодні за учнівським лісництвом закріплено 200 га лісових культур, заповідне урочище «Адамове займисько» площею 7 га, шкільний дендропарк (2,5 га), а у п’яти його ланках, сформованих із учнів 5-11 класів, навчається й працює більше 60 юних лісівників.  
В 2009 році, перед виїздом юних пліщинських лісівників у Москву на Міжнародний юніорський лісовий конкурс студентської та учнівської молоді, де вони мали представляти учнівські лісництва України, начальник управління кадрів Державного комітету лісового господарства України Ігор Ананійович Перетятко запропонував їм назвати  учнівське лісництво «Пліщинське» - на честь  їх рідного села,  що усім сподобалось і така назва колективу юних лісівників залишилась до цього часу
Учнівське лісництво, як і вся територія базового лісогосподарського підприємства, розміщене в зоні Малого Полісся, де сучасний мезорельєф природної зони сформувався протягом другої половини антропогенезу.
У сиву давнину льодовик  не вкривав цієї території, але сприяв підвищенню базису ерозії, накопиченню відкладів, перебудові річкової сітки та розмиву, внаслідок якого в окремих районах утворився гривистий рельєф. У міжгривних зниженнях спостерігається заболочення. Широкий розвиток пісків та кліматичні умови сприяли формуванню еолових форм рельєфу, які мають тут вигляд дюн, піщаних валів, кучугур.
У ґрунтовому покриві переважають дерново-підзолисті ґрунти, по долинах річок розвинуті лучні чорноземи, глейові і лучно-болотно-торфові ґрунти. На елювії крейдових відкладів поширені перегнійно-карбонатні ґрунти (рендзини), а на островках лесовидних суглинків - сірі лісові.
Території, закріплені за учнівським лісництвом, розміщені в зоні Шепетівського Полісся. В основі цього округу лежить Шепетівський тектонічний блок, який займає найпівнічнішу частину області і відзначається найменшими абсолютними висотами поверхні. Середні абсолютні висоти його коливаються в межах 220-240 м. н. р. м.
Сучасна рослинність території лісництва складається з ряду географічних елементів, які сформувались в різні часи на території області. Це бореальні (тайгові), неморальні (широколистяні ліси), зонтичні або степові та середньоморські географічні  елементи, а також велика кількість ендемічних та реліктових видів.
Землі ДЛФ Пліщинського лісництва характеризуються великим відсотком сосни звичайної ( Pinus sylvestris). З деревних рослин  бореальних видів часто зустрічається ялина ( Picea abies), а з кущових та травянистих рослин цієї формації можна побачити жимолость пухнасту (Lonicera xylosteum), квасеницю звичайну (Oxalis acetosella), мітлицю тонку (Agrostis tenius),чорницю (Vaceinium mytillus), папороть орляка звичайного(Pteridium aguilinum), верес (Calluna vulgaris),пушину лікарську (Pologonatum officinаlle).
Значно менші площі займають в лісництві дуб черещатий ( Quercus robur) та граб звичайний (Carpinus betulus), що належать до неморальних географічних елементів. Рідше зустрічаються липа серцелиста (Tilia cordata), ясен звичайний (Fraxinus excelsior), груша звичайна (Pyrus communis), бруслина бородавчаста (Evonymus verrucosa), тонконіг дібровний (Poa nemoralis), осока волосиста (Carex pilosa), медунка темна (Pulmonaria abscura) та ін.
Район функціонування Пліщинського учнівського лісництва характеризується лісовою, лучностеповою, лучною і болотною рослинністю.
Соснові ліси приурочені до підзолистих супіщаних і піщаних грунтів. Деревостан складає сосна звичайна. Разом з нею ростуть береза бородавчаста, значно рідше - дуб звичайний та ялина європейська. Береза разом із сосною росте у свіжих, вологих і сирих частинах лісу. Дуб у складі соснових борів поширений там, де бори вкраплені або чергуються з сосново-дубовими чи дубовими насадженнями на місцях з більш родючими ґрунтами. Підлісок практично відсутній. Проте, в дубових насадженнях часто зустрічається ліщина, малина, ожина сиза. Трав’янисто-чагарниковий ярус розвинений досить добре. Притерасні частини заплав річки Гуски займають чорновільхові ліси.
Отже, землі ДЛФ ДП «Шепетівський лісгосп» характеризуються великою строкатістю флори та рослинності, що забезпечує хороші умови для роботи вихованців учнівського  лісництва «Пліщинське», котре давно стало опорною базою для проведення пошукової та науково-дослідницької роботи юних лісівників шкіл району, зразком організації і проведення цього напрямку педагогічної, індивідуальної й колективної дитячої еколого-натуралістичної творчості та праці для навчальних закладів області.
 
Пліщинське учнівське лісництво - унікальне у своїй діяльності, юні лісівники якого є постійними учасниками профільних науково-практичних конференцій та неодноразовими переможцями обласних, Всеукраїнських і Міжнародних конкурсів. 
Дирекція держлісгоспу під час проведення  базового лісовпорядкування в 2011 році виділила юним лісівникам для догляду та навчальної праці 96 га лісу ДЛФ, а в 2014 році врахувала їх ентузіазм і успіхи у лісогосподарській справі й закріпила за їх шкільним лісництвом квартали № 22, 26, 27 Пліщинського лісництва загальною площею 200 га. Такий серйозний і виважений підхід до працьовитих дітей був зумовлений довір’ям до них з боку професійних лісників, глибоким взаєморозумінням та тривалою співпрацею місцевих педагогів і лісівників, спрямованою на удосконалення організаційних засад ефективної виробничої, лісогосподарської та іншої діяльності учнівських лісництв, формування екологічної культури особистості на основі суспільної та індивідуальної свідомості.
Іноді, довгими зимовими вечорами, в перерві між підготовкою до уроків на наступний день і оформленням результатів індивідуальних і колективних дитячих наукових досліджень, переглядаючи свої та учнівські нагороди, керівник учнівського лісництва подорожує сторінками історії діяльності учнівського лісництва «Пліщинське» і згадує, як усе розпочиналося в їхній школі. 
Село Пліщин має власні традиції і перспективи його селян у науковій праці. Мабуть, немає в Україні багато таких сіл, де б за кілька десятиліть сільські вчителі вивчили й виховали для вітчизняної науки майбутніх вісім  вчених, причому, четверо з них - доктори наук. На високому науковому рівні тут проводилася пошукова і науково-дослідницька робота школярів.  Відрадно й те, що сучасна сільська школа не порушила давніх традицій і двоє  її випускників, уже в  незалежній Україні, отримали вчений ступінь кандидатів сільськогосподарських  наук, сьогодні один випускник - працює старшим науковим співробітником Національного природного парку «Мале Полісся», ще двоє - навчаються в аспірантурі. 
Микола Андрійович, як вчитель хімії та керівник учнівського лісництва, прагне не тільки розширювати тематику науково - дослідницьких робіт, а й вселяти надію в юних лісівників, у процесі  проведення профорієнтаційної роботи намагається допомогти їм визначити для себе майбутню спеціальність, переконує своїх вихованців, що важливо на початковому етапі повірити в себе і свої сили, переконатись у правильності обраного шляху та наполегливо йти до омріяної мети.                    
Місцеві школярі та юні лісівники закохані в природу свого мальовничого Пліщина, яке розкинулось на хвилясто-горбистій місцевості Малополіської рівнини, що в центральній частині Шепетівщини на перетині  шляхів, котрі здавна сполучали літописні Городище, Ізяслав і Острог, завдяки чому місцеві жителі були очевидцями та учасниками багатьох історичних подій. В минулі часи вони боронили село від татаро-монгольської навали, шведів та польських загарбників в роки визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, пережили кріпацтво, полум’я першої світової війни, революції і громадянської війни, колективізацію з  голодоморами, репресії більшовицького режиму, партизанили й рятувались від смертоносних рейдів фашистських карателів під час другої світової війни. І завжди місцеве населення оберігав їх вірний помічник - ліс, забезпечуючи паливом, продуктами харчування, лікарськими рослинами та закривав їх вітами дерев і кущів від нападників. 
Поколінням учнів тут розповідають як завдяки лісу вижили пліщинські селяни під час страшного голодомору в 1932-1933 рр., коли в сусідніх селах і містечках загинуло більше людей, ніж у їхньому селі. Саме тому місцеві селяни з великою любов’ю та бережливістю ставляться до лісових багатств і з покоління в покоління виховують цю рису у своїх нащадків, поряд із сільськогосподарськими роботами, привчають їх до лісогосподарських робіт. 
У місцевій школі, котра діє в селі з 1855 року, вчителі завжди приділяли серйозну увагу цьому напрямку виховання, бо ще старожили розповідали, як у дорадянські та й у радянські часи юні жителі села допомагали  працівникам  лісового господарства, за завданнями лісівників виконували весь визначені обсяги робіт, збирали насіння деревних та кущових видів рослин, садили ліс, проводили догляд за культурами, прибирали ліс від захаращень.
 
У 1998 році Міністерство освіти України, Український державний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді оголосили конкурс «Збережемо місцеві природно-історичні святині», згідно з підсумками якого Пліщинська ЗОШ І – ІІІ ст. була нагороджена Почесною грамотою організаторів конкурсу. 
Працюючи на екологічній стежині юні природолюби еколого-натуралістичного гуртка вивчали не тільки флору, рослинність і тваринний світ, але й історію своєї місцевості. Взявши участь у Всеукраїнському конкурсі «Мій рідний край, моя земля», вони ввійшли до складу його переможців і 12.01.1999 року отримали Грамоту Міністерства освіти України та Українського державного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.               
Врожайним для юних дослідників був 2009 рік. Взявши участь у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт  в галузі лісового господарства, котрий проводило Державне агентство лісових ресурсів України, вони виграли його і вибороли право на участь у VІ Московському Міжнародному лісовому конкурсі. На конкурс,  де  були представлені 20 робіт із різних держав світу, були відряджені випускник школи Олександр Мнюх та десятикласниця Оксана Пісна. Делегація України презентувала роботу  на тему «Біоекологічні особливості і якісні характеристики клена-явора форми «пташине око», сформованого на кордоні ареалу в Україні»». 
Нелегко було боротися сільським школярам із студентами університетів Кореї, Куби, Японії, Аргентини, Німеччини, Китаю та інших розвинутих держав світу. Проте юним пліщинським лісівникам вдалося гідно презентувати на цьому конкурсі Україну, адже вони вибороли ІІІ призове місце і отримали при цьому ще й Дипломи лауреатів.
Після їх повернення з  Міжнародного конкурсу переможцями,  в координаційної ради учнівського лісництва виникло бажання розширити науково-дослідницьку базу для навчання, розвитку і становлення  юних лісівників. Так, за сприяння директора ДП «Шепетівський лісгосп», Відмінника лісового господарства України Володимира Михайловича  Сасюка, під керівництвом лісничого Кам’янківського лісництва, Відмінника лісового господарства  Юрія Володимировича Мартинюка та його помічника Михайла Вікторовича Савчука, було закладено дендропарк на території колишнього панського саду площею 2,5 га. 
В шкільному дендропарку зростає тепер близько 1500 дерев та кущів 83 видів. Більшість із них це ендемічні та реліктові рослини. 
Дендропарк знаходиться  в процесі становлення, проте до його складу входять ділянки голонасінних, плодового саду, липова та акацієва алеї, кам’яниста гірка, колекційна ділянка, на якій зростають 15 видів кленів-яворів,  також створено селекційну ділянку. Із голонасінних  на території дендропарку можна побачити гінкго дволопатеве, коніку, сосну кедрову сибірську, ялицю білу, різні види туй та ялівців.
Для покращення вигляду території дендропарку, юні лісівники, за допомогою керівників базового лісогосподарського підприємства, заклали ще й розарій та розмістили в  агітаційні щити і аншлаги, альтанки, побудували арку. Дендропарк повністю огороджений. Наочна агітація, розміщена в ньому,  сприяє залученню до роботи в учнівському лісництві молодших школярів.
В плані роботи учнівського лісництва - організаційна робота, виробнича, навчальна діяльність, науково-дослідницька,  виховна, культурно-масова робота, відпочинок. Члени учнівського лісництва вивчають основи ведення лісового господарства, дендрологію, деревинознавство, лісову типологію, фітопатологію, ентомологію, лісонасінну справу, знайомляться з особливостями ведення лісового господарства в інших регіонах нашої держави.
Вихованці учнівського лісництва садять ліс, доглядають за насадженнями, прибирають ліс від захаращень, озеленюють береги річок та ставків, вивчають фізико-географічні умови району дослідження, ґрунти, рослинність та флору, тваринний світ, розселюють мурашники, виготовляють годівнички та шпаківні.
Вивчають вони й інноваційні технології ведення лісового господарства. Так, на базі нашого учнівського лісництва впроваджено у виробництво вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Ознайомлюються також і з недеревними  ресурсами лісу.
Важливою базою для проведення дослідницької роботи залишається заповідне урочище «Адамове Займисько», оскільки  на його території зростають дуже цінні види рослин, догляд та охорону яких здійснюють пліщинські школярі. За допомогою науковців юним дослідникам вдалося досконало вивчити біоекологічні особливості перстача білого, первоцвіту весняного, дзвоників персиколистих, анемони жовтецевої та цілого ряду трав’янистих рослин.