Директор школи, як людина далекоглядна, вважав, що школа - це та майстерня, де формується думка підростаючого покоління, тому треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити із рук майбутнє. Дирекція школи, педагогічний колектив  постійно приймали активну участь у діяльності шкільного лісництва, під час якої школярі могли отримувати нові цікаві знання і познайомитися з таємницями природи, виконувати лісогосподарські роботи і на власному досвіді зрозуміти глибинну народну мудрість у простих словах «Ліс - це життя».
Дирекція лісгоспзагу побудувала для шкільного лісництва спеціальний будиночок-контору, де проводив теоретичні й практичні навчальні заняття старший лісничий В.А.Кобильчак, від якого юні лісівники отримували завдання і настанови по вирощуванню садивного матеріалу та догляду за деревними і чагарниковими видами рослин. 
Під його керівництвом учнівське лісництво проводило різноманітну роботу з догляду, охорони та вирощування лісу. Юні лісівники щороку заготовляли по 950-1200 кг насіння лісових культур,  збирали лікарські рослини, виготовляли і розвішували в місцях скупчення лісових шкідників шпаківні, облікували і взяли  під охорону майже 300 мурашників, з яких понад 50 створили власноруч, а також проводили різноманітну дослідницьку роботу.  Крім цього, юні лісівники часто залучались ще й до виконання робіт з освітлення лісу. Так, у 1970 році вони освітлили ліс на площі у 2,5 га.  
В 1980 році керівником шкільного учнівського лісництва стала Олена Терентіївна Остапенко - тоді ще молодий учитель біології, яка запалюючи в дитячих серцях вічний вогник добра і краси, сприяла вихованню в учнів почуття поваги і любові до природи. 
Вона, насамперед, поставила для себе за мету - навчити своїх учнів берегти й примножувати природні багатства землі. Під її керівництвом учнівське лісництво  школи досягає апогею свого розквіту, а площа кварталу, закріпленого за ним лісу, зросла до 108 га.Учнівське лісництво, на той час уже Шепетівської середньої школи № 6, за непересічні здобутки його вихованців отримало почесну в той час назву «Корчагінець». 
Про юних лісівників-природолюбів та здобутки їх лісогосподарської праці часто розповідала місцева преса. Ось як газета «Шляхом жовтня» від 11 грудня 1981 року в статті «Турбота юних» писала про них: «Коли в місті мова заходить про юних природолюбів, обов’язково називається середня школа № 6. І не випадково.
Тут ось уже який час ведеться цілеспрямована робота серед учнівської молоді по вихованню в неї любові до фауни і флори, бережливого ставлення до навколишнього середовища. Поєднання прекрасного і корисного, напевне, і є найхарактернішою ознакою діяльності лісівників СШ № 6.
Посаджене деревце, виплекана квітка, доглянута тварина, птаха. А скільки треба праці, любові для цього! Крім, того учні школи збирають насіння лісових саджанців, розмножують мурашники, саджають дерева. Ця старанність юних природолюбів заслужено відзначена. В 1979 році шкільне лісництво було нагороджено вимпелом ЦК ВЛКСМ і грошовою премією. Влітку і взимку, весною і восени - завжди є клопоти у школярів.
Працюють вони безпосередньо на лоні природи, в шкільних майстернях, коли мова йде про виготовлення шпаківень, і в кабінеті. В школі непоганий кабінет, створений руками учнів під керівництвом вчительки О.Т.Остапенко. До речі, вона веде й гурток «Юний лісівник»» .
Ось як про діяльність юних лісівників свідчить один із архівних документів: «Лагерь Шепетовского школьного лесничества «Корчагинец», созданный на базе 7-А и 7-Б классов Шепетовской СШ-6, работал в две смены с 06.06 по 31.06.83 г. и с 01.07. по 29.07.83 г. по 20 человек в смене на лесокультурных работах по выращиванию посадматериала в Климентовичском базисном питомнике. Ими заработано 416 рублей». 
Крім цього, свідчення про їх літній відпочинок і плідну працю ще одного з документів: «В пятую трудовую 1986 года юные лесничие СШ-6 в Шепетовском лесхоззаге обработали 5,25 га сеянцев сосны и плодово-декоративных растений и заработали 831 рубль 60 копеек». Про справжню вартість, зароблених дитячою працею, тогочасних рублів і копійок, як грошей, сьогодні добре відомо лише тим, хто їх заробляв власними руками. 
Співпраця педагогів з лісівниками міцнішала і вихованці «Корчагінця» та учнівські колективи СШ-6 неодноразово брали участь в урочистостях, котрі регулярно проводились для працівників лісогосподарського підприємства у 80-х роках.
Незабаром здобутки юних лісівників учнівського лісництва стали відомі не лише на Шепетівщині та в сусідніх регіонах, а й далеко за межами Хмельницької області, адже за успіхи в соціалістичному змаганні, змістовну організацію дослідницької роботи і виконання обсягів лісогосподарських робіт на закріплених лісових ділянках шкільне учнівське лісництво було нагороджене Грамотою Міністерства лісового господарства УРСР, а ще юні лісівники в 1986 році отримали пам’ятний цінний подарунок.
Початок 90-х років супроводжувався соціально-економічними складнощами, у яких жила й Шепетівщина, розоренням підприємств і господарств та зубожінням місцевого населення. Цей негативний процес не оминав і навчальні заклади. З середини 90-х років з певних суб’єктивних причин, у зв’язку зі зміною у керівництві навчального закладу, робота шкільного лісництва призупинилась. 
Однак, педагоги Шепетівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 продовжували дбати про екологічну освіту і виховання учнів, залучення їх до природоохоронної, природничо-краєзнавчої та дослідницько-натуралістичної діяльності в урочний і позаурочний час. Вчителі прагнули виховати нові покоління школярів друзями і захисниками природи, добре розуміючи, що зробити це практично можна лише тоді, коли учнівську молодь з юних літ долучити до практичної природоохоронної справи. 
Саме з цією метою за ініціативою директора школи Н.М.Щур 12 листопада 2015 року в ЗОШ № 6 відбулось відновлення діяльності шкільного учнівського лісництва, яке отримало назву «Юні лісівники». Урочисте відкриття учнівського лісництва у школі і вручення відповідних відзнак його вихованцям відбувалося з участю директора ДП «Шепетівський лісгосп» Володимира Михайловича  Сасюка, лісничого Плесенського лісництва Володимира Миколайовича Полюшкевича, інженера лісових культур Анна Олександрівна Кирильчук. 
Звертаючись до шефів-наставників від імені школярів, голова ланки з охорони звірів і птахів «Юного лісівника», учениця 7 класу Українець Владислава сказала «Знайомлячись із історією школи, я дізналась, що десятки років тому на базі нашого навчального закладу діяло шкільне лісництво. І сьогодні ми усі раді відродженню цієї справи. Кожному не секрет: є багато прийнятих законів, але найвищим законом для кожного з нас має бути наша совість. Я переконана, що свідомо збережений підсніжник, пташеня повернуте до гнізда, посаджене деревце - це і є конкретна справа з охорони природи». Тепер у Владислави в школі є багато однодумців.
В грудні юні лісівники ЗОШ № 6 переймали досвід роботи шкільного лісництва у Пліщині, де з цікавістю дізнавались про результати і досягнення діяльності його вихованців. Також, у Кам’янківському лісництві вони ознайомились із різноманітними лісовими культурами, технологіями їх вирощування та догляду. У лютому наступного року вони побували в  Климентовичах у шишкосушарні лісництва, де мали можливість побачити на власні очі, як із шишок добувають насіння і усвідомити весь процес і значення цієї важливої й кропіткої лісогосподарської та природозбережувальної роботи лісівників.
Природа - джерело краси, вона викликає в людей почуття радості і чим багатша й красивіша природа, тим добріші люди, які живуть у її гармонії.
Діяльність шкільного лісництва «Корчагінець» залишилася славною сторінкою в історії школи і залишатиметься яскравим прикладом для вихованців його наступника - учнівського лісництва «Юні лісівники», яким тепер опікуються дирекція та працівники Шепетівського лісгоспу.
Педагоги й лісівники-наставники щиро сподіваються, що їх спільна праця не мине безслідно - вона залишить у дитячих серцях та душах глибокі почуття поваги до праці лісівників і любові до природи, допоможе їм вірно обрати та наполегливо здобувати улюблену професію.