< Попередня новина

Обережно кліщі!
13.03.2018 15:25 - давність новини: 6 р.
Категорія: Загальні новини
Автор:  Прес-служба ДП "Славутський лісгосп"

   З настанням весняного тепла, у квітні, активізуються кліщі, кількість яких швидко збільшується до кінця червня, а далі – зменшується, але активність зберігається до кінця листопада.
   Хвороба Лайма, відома також як бореліоз, – захворювання, яке виникає після укусу кліща. Під час укусу відбувається інфікування, тому що збудник хвороби потрапляє одразу у кров. Не кожен укус призводить до розвитку захворювання, проте при його виявленні необхідний контроль та вчасний прийом антибіотика. Для цього необхідно звернутися до сімейного лікаря або лікаря-інфекціоніста.
   Лікар-ревматолог, терапевт Руслан Соколенко розповідає про клінічний випадок хвороби Лайма, який було діагностовано у Медичному центрі Святої Параскеви.
   Факт 1: 27.09.2017 р. на прийом до ревматолога звернулася жінка 1969 року народження із скаргами на болі у дрібних суглобах кистей, стоп, колінних, ліктьових, плечових суглобах, ранкову скутість до 30-ти хвилин, висип на шкірі тулуба, навколо очей, крил носа, стегон, сухість у роті, очах, сухість та відчуття стягнення шкіри, підвищення температури до 38,5°С, загальну слабість, втому.
   «Перебіг захворювання має зазвичай три стадії: гостра, ранньої десимінації та хронічного захворювання. Гостра стадія: мігруюча еритема (мігруюче почервоніння шкіри), лихоманка, міалгії (болі у м’язах), слабкість, артралгії (болі у суглобах), головний біль.
   Що раніше розпочати лікування інфекції, то більша ймовірність успіху. Недоліковані інфекції обов’язково проявляються зазвичай у хронічній формі з усіма важкими проблемами перебігу, діагностики та терапії.», – коментує лікар-ревматолог, терапевт Руслан Сколенко
   Факт 2: З анамнезу захворювання відомо, що вперше симптоми з’явились два місяці тому. Після тривалого перебування на сонці виник висип на шкірі обличчя, рук у вигляді плям червоного кольору, що супроводжувався свербінням, згодом додалася лихоманка, болі у суглобах, слабість. Госпіталізована у лікарню з попереднім діагнозом: гостре респіраторне захворювання. Після проведення нетривалої антибактеріальної та протиалергічної терапії покращення не настало. До лікування додано гормональну терапію (преднізолон), після чого спостерігався частковий позитивний ефект у вигляді регресу висипань, зменшення температури. Після місячного курсу стаціонарного лікування пацієнтку виписано. Проте через два тижні усі вищеперелічені симптоми відновилися.
   «Враховуючи скарги пацієнтки, результати об’єктивного огляду, попередніх обстежень , а також наявність лихоманки було рекомендовано дообстеження на TORCH-інфекції та антитіла до Borrelia burgdorferi (збудника хвороби Лайма). Дані результати виявилися позитивними: високі титри антитіл до цитомегаловірусу та токсоплазми, а також підвищений рівень антитіл Ig M до Borrelia burgdorferi. Важливо наголосити, що факт укусу кліща пацієнтка заперечувала. Встановлено діагноз – хвороба Лайма. Відмінено прийом преднізолону та негайно призначено специфічну антибіотикотерапію. Після курсу лікування стан пацієнтки нормалізувався, усі вищеописані симптоми зникли», – зазначає лікар-ревматолог, терапевт Руслан Соколенко.
   Важливо після кожної прогулянки лісом, парком, зокрема при відкритих частинах тіла, робити огляд на наявність укусів. Використовуйте спеціальні аерозолі для захисту від кліщів. У випадку, якщо виявлено кліща на тілі, рекомендовано негайно звернутися до спеціаліста (хірурга) для його видалення. Якщо немає можливості цього зробити, потрібно провести видалення самостійно. Адже що довший контакт кліща зі шкірою, то більший ризик зараження бореліозом. Самостійно кліща необхідно видалити з хоботком, повільно розхитуючи за допомогою пінцета або пальцями, обгорнутими шматочками марлі чи бинта. Якщо хоботок залишився у шкірі, обережно видаліть його голкою, а рану обробіть розчином йоду або спирту (70%). Після цього ретельно вимийте руки з милом, помістіть кліща у невелику ємність та обов’язково відвезіть у найближчий лабораторний центр для визначення ступеня небезпеки зараження.

Поширити новину