«Біологічна пожежа», яку спричинив маленький жук-короїд, загрожує екологічному й економічному благополуччю країни.

Чи то з якогось предковічного відгомону, чи то від ще не втраченого зв’язку з матінкою-природою, але всохле дерево нам мимоволі навіває сумну думку про згаслу людську долю. Та коли раптом перед очима постає масив рудого сухостою, де здається ще недавно доводилось милуватись принадною зеленню дібров, то охоплює тривога й неспокій. Гадаємо: невже при всіх негараздах, що переживає суспільство, уже якась біда й до лісу добралась? 

Власне, актуальне питання про те, що нині діється з нашим зеленим багатством, не раз порушували читачі «Шепетівського вісника», не байдужі до стану довкілля нашого краю. Проте тим, що такими нездоровими виглядають тепер наші ліси, все ж чи не найбільше занепокоєні лісівники. Адже саме вони, насамперед, покликані берегти й примножувати те, що, з усього видно, через природні напасті зникає на очах.

— Не секрет, що і раніше у лісах всихали дерева. Про всихання хвойних насаджень на Поліссі почали говорити ще 2012 року. Однак торік ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно ліси віком понад 50 років, то зараз швидко всихає 80-літній ліс і лісові культури. Тобто весь віковий сегмент хвойних порід під загрозою через екологічні та патологічні зміни, — говорить директор ДП «Шепетівський лісгосп» Володимир Михайлович Сасюк. — На сьогодні лише у сусідій Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. Окрім Рівненщини, масова загибель соснових лісів спостерігається також на Волині, Житомирщині, Київщині. Ситуація набула ознак надзвичайної, тому потребує негайного втручання на рівні держави. Адже загалом площа всихання насаджень у лісах України становить понад 330 тисяч гектарів. 

То що ж відбувається з деревами? Виявляється, «біологічна пожежа» у соснових борах вибухнула через зовсім непомітного «диверсанта». Ще недавно цей маленький жук, завдовжки усього близько 3 мм, був просто одним із мешканців лісу. Але влітку 2017 року верховий короїд став справжнім природним лихом для наших соснових лісів.

— Для хвойних дерев найбільш масова та небезпечна група шкідників — стовбурові, до яких відносяться і короїди, — пояснює інженер з охорони і захисту лісу Максим Михайлович Маєвський. — Вони входять до групи ксилофагів — тварин, що харчуються переважно деревиною. Деякі короїди «спеціалізуються» на певних породах дерев. Так, основна кормова порода для короїда-типографа — ялина, але комаха може також пошкоджувати сосну, модрину. Саме цей вид став основною загрозою для українських ялинників — через нього знизилася частка ялинових насаджень у лісовому фонді країни, змістився на північ південний кордон суцільного ареалу ялини.

Шестизубий же короїд, у залежності від місця проживання, пошкоджує всі види сосни, ялин, ялиць, модрин. Верховий короїд пошкоджує соснові насадження різного віку, а також нападає на модрину і ялину.

До речі, короїди є такою ж цінною частиною природи, як і інші комахи — представники тваринного світу. Вони знищують залишки пошкодженої або хворої деревної рослинності, стримуючи розвиток інфекцій, і тим самим допомагають лісові розвиватися, ставати більш стійким до зовнішніх впливів.

Але з точки зору господарської діяльності ці комахи суттєво знижують продуктивність лісових фітоценозів, і насамперед — деревної маси. Це і призводить до істотного протиріччя між цілями лісового господарства і природними процесами у лісовій екосистемі.

— У нормальному стані дерево захищається від зовнішнього впливу. Воно відбиває спроби заселення шкідників, виділяє смолу на місці ураження, — розповідає Максим Михайлович. — Але, будучи ослабленою, сосна не може виділити достатньої кількості смоли. Короїд відчуває таке дерево на великій відстані та поспішає скористатися, влаштовуючи під корою свій новий «будинок». Харчуючись камбієм (важливою частиною провідної системи дерева, багатою поживними речовинами) жук руйнує його і прискорює процес всихання.

Атаку на сосну верховий короїд починає з верхівки дерева. У невеликих гілках він робить перші спроби заселення, потім розповсюджується по всій кроні, а після цього пересувається нижче по стовбуру. Саме тому фахівцям так складно виявити наявність шкідника на ранніх стадіях. Допомагає тільки візуальне вивчення крони. 

Світліша хвоя, відсутність приросту нинішнього року — ознаки того, що дерево поступово втрачає свою біологічну стійкість. Саме такі дерева більш уразливі для хвороб і шкідників. Вони ж становлять найбільшу небезпеку у плані подальшого поширення короїда. 

Послаблюючи дерево, верховий короїд дає можливість заселитися й іншим видам шкідників, зокрема своєму «побратиму» — шестизубому короїду, який займає переважно стовбур сосни.

Проте, незважаючи на велику небезпеку, яку короїди сьогодні представляють для нашого лісу, більшість експертів не вважає їх головними винуватцями всихання соснових лісів. Але що ж стало першопричиною?

— Як і в ряді таких країн, як Польща, Білорусь, Франція, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, причиною збільшення чисельності жуків-короїдів в Україні стало зниження біологічної стійкості лісових насаджень внаслідок комплексу стресових природних і антропогенних чинників, — вважає Максим Михайлович Маєвський. — Воно, у свою чергу, було викликане підвищенням температури повітря і зниженням рівня ґрунтових вод протягом останніх років (на соснові ліси України особливо вплинули посухи 2015-2016 років). Не останню роль у зниженні біологічної стійкості лісів відіграють ураганні вітри, лісові пожежі, ушкодження значних площ кореневою губкою, а також господарська діяльність людини.

Відтак, сьогодні боротьбу з короїдом лісівники ведуть на усіх «фронтах». Щоб швидше виявляти заражені дерева, вони вивчають лісові масиви і визначають чергові санітарно-оздоровчі заходи.

Основне завдання — прибрати з лісу заражену сосну максимально швидко, поки короїд знаходиться під корою. Якщо цього не зробити, частина популяції перелетить на інше дерево. Адже приблизно через місяць після заселення короїда дерево фактично гине, у ньому розвиваються грибні захворювання, істотно погіршують зовнішній вигляд деревини. На ділянках, що утворилися у результаті санітарних вирубок, навесні наступного року буде висаджено новий ліс.

За словами Максима Михайловича, ділянки, уражені шкідником, фіксуються практично на теренах усього лісового фонду Шепетівщини й лісова охорона веде постійний моніторинг стану угідь. Загалом, за підрахунками лісівників, короїдом уражено 1772,4 гектара лісу. У цьому році вони провели санітарно-оздоровчі заходи (вибіркові рубки) на площі 642,3 гектара.

Та чи можна зупинити поширення короїда, не вирубуючи дерева, а, наприклад, використовуючи хімічні препарати?

— Застосування авіаційних обробок проти стовбурових шкідників ускладнене тим, що фактично обробляються лише крони дерев. Попадання ж препаратів на стовбури, заселені короїдами, буде мінімальне і безпосередній контакт із шкідником досягнутий не буде, — далі коментує інженер з охорони і захисту лісу Максим Маєвський. — Крім того, оскільки найбільш вразлива фаза у розвитку верхового короїда, коли комахи перебувають на поверхні дерева, дуже короткострокова, знищити можна тільки частину популяції. А щоб вбити жуків під корою, доза пестицидів повинна бути такою потужною, що у зоні обробки може загинути фактично все живе.

Тож вирубування дерев — поки що єдиний ефективний захід боротьби зі шкідником. Інших способів зупинити навалу не існує. Саме оперативна робота лісівників дозволяє зберегти наше багатство від шкідника.

— На жаль, на відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідників і хвороб. А це завдає значних збитків лісогосподарським підприємствам та зменшує надходження до місцевих бюджетів, — зазначає керівник лісгоспу Володимир Михайлович Сасюк. — Тож необхідно шукати ефективні методи для вирішення цієї проблеми. Одним з факторів цього може стати зміна санітарних правил. Тому нині динамічно триває дискусія, результатом якої мають стати  законодавчі напрацювання. Адже нині ми маємо глобальну проблему у лісі, яка набуває ознак епідемії.

Площі «хворих» насаджень стрімко збільшуються. Практично 100 відсотків заражених сосен гине. Якщо ми вчасно не зреагуємо, не проведемо у повному обсязі всі необхідні санітарні заходи, соснові насадження просто всохнуть. Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для регіону і фінансові збитки для бюджету. Адже вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується майже втричі.

Зрозуміло, що це призводить до зменшення прибутків, відрахувань до бюджету, соціальних виплат. Часу на роздуми майже немає, бо ціла ділянка соснового лісу може всохнути за один вегетаційний період. Тим паче, що йдеться про перспективність і важливість лісового господарства для соціально-економічного розвитку регіону.

На думку Володимира Михайловича, вихід з цієї ситуації один – хворі ліси змінювати на нові. Науковці також наполягають на негайному відтворенні зрубаних хворих ділянок соснового лісу шляхом природного поновлення. Такі насадження стійкіші до зовнішніх факторів і впливів і, якщо вчасно вжити всіх необхідних заходів, то за 5-7 років на місці уражених соснових насаджень будуть молодняки, менш вразливі до всихання. 

І, як зауважує Володимир Сасюк, актуальним залишається рівень порозуміння щодо складності проблеми між фахівцями-лісівниками та екологами, громадськістю. Занепокоєння суспільства  з приводу можливих зловживань, що під виглядом боротьби з короїдом вирубуватимуть і здорові дерева, можна зрозуміти. Однак у всіх є розуміння того, що ліси – легені планети, що поглинають парникові гази, через які спостерігається глобальне потепління з усіма його негативними наслідками. І що ми вже стикнулися з цими наслідками не десь, а ось тут, поруч. 

Тому дуже логічним у цьому контексті є резюме директора лісгоспу: «Лісівники в усіх країнах є найбільшими екологами. І нам потрібно терміново шукати компроміси, аби врятувати зелене багатство краю». 

Важливо не допустити безповоротних екологічних і багатомільйонних економічних втрат. Адже патологічні процеси наростають так швидко, що фахівці уже заговорили про необхідність оголошення надзвичайного стану на рівні окремого району чи області.