У зимову пору року шепетівський ліс мовби зачаровує своєю тишею. Однак вона є доволі оманливою. Адже, на перший погляд, у принишклому царстві дерев вирує життя його лісових мешканців.

І хоча цьогорічна зима продовжує вражати нас незвичним теплом, та, попри такі погодні умови, вона є доволі суворим випробуванням для диких тварин, тому що кормової бази у цей період року буває не достатньо. Тому підгодівля диких тварин взимку відіграє дуже важливу роль у збереженні їхньої популяції. Насамперед це стосується таких звірів як козуля, кабан, заєць, яких часто можна зустріти в угіддях лісгоспу.

Тож для його єгерської служби зараз триває особливо відповідальна і копітка пора піклування про мешканців лісу. Берегти і з розумінням ставитися до «братів наших менших» повинен кожен, хто уболіває за збереження дикої природи. 

Піклування про мисливську фауну безпосередньо впливає на збільшення популяції лісових мешканців. А достатня кількість кормової бази покращує умови мешкання видів, стримує їх від міграції, тому підгодівля дичини у зимовий період – обов’язкова справа в усіх наших мисливських угіддях, — розповідає про нагальні справи своєї служби мисливствознавець ДП «Шепетівський лісгосп» Вадим Сітарук. — Єгерська служба підгодовує дичину, викладаючи заготовлені корми у годівниці та на підгодівельні майданчики. Така допомога дозволить звірині успішно перезимувати, адже зима — найважча пора року для диких тварин. Різко погіршуються умови добування корму, а це призводить до підвищення смертності або надмірного виснаження тварин. 

За словами Вадима Івановича, щоб допомогти звірам у скруті, працівники єгерської служби ДП «Шепетівський лісгосп» провели заготівлю кормів заздалегідь — влітку та восени. А це загалом три тонни сіна, п’ять тисяч штук віників з гілок листяних порід дерев, припасли й тонну зернових культур, п’ять тонн зерновідходів, а ще чимало коренеплодів та тонну солі, яку закупили для солонців. 

Проте і закупівля, і заготівля кормів – це значні фінансові затрати. Адже при заготівлі сіна залучають техніку, пальне, людські ресурси. І все це – за власні кошти підприємства. На жаль, нині держава зовсім не фінансує мисливське господарство. Як зауважує мисливствознавець, підгодівля диких тварин служить також вагомим чинником у попередженні пошкоджень лісових культур та молодих дерев. Однак при цьому не варто забувати й про те, що підгодівля диких тварин без міри призводить до негативної адаптації дичини до легкого добування кормів і відвикання від природного кормодобування. Невеличкий колектив єгерів ДП «Шепетівський лісгосп» робить майже непосильну роботу. Адже потрібно не лише заготовити корми, а й зберегти провізію. Також важливою справою є підготовка відповідно обладнаних спеціальних місць, де дичина харчуватиметься. «Лісові їдальні» — це годівниці та підгодівельні майданчики, які теж встановлюють, ремонтують та за потреби замінюють. Адже тварини звикають до конкретного місця і саме до нього приходять підкріпитися у холодну пору. На території лісгоспу існує 5 підгодівельних комплексів, 70 годівниць та 79 солонців. 

До слова, тривалість сезону підгодівлі тварин на території ДП «Шепетівський лісгосп», а також його початок і закінчення визначаються у залежності від кліматичних умов. На жаль, тваринам загрожують не лише екстремальні випробування зимової пори року. Великої шкоди мисливському господарству завдають браконьєри. З метою боротьби з ними, охорони мисливських угідь та виявлення порушень правил полювання, єгерська служба та лісова охорона лісгоспу здійснюють регулярні рейдові виїзди. Як кажуть єгері, у них є надійні помічники і серед самих мисливців. 

У результаті цих заходів протягом 2019 року шепетівські єгері затримали 20 осіб, які порушили правила полювання. На порушників склали протоколи, винесені постанови згідно ч. 1 ст. 85 Адміністративного кодексу України щодо відшкодування збитків, завданих природі, на суму 11866 грн. 

Лісівники Шепетівщини знають, що мисливська фауна потребує особливої уваги та турботи. Тому охорона, створення безпечних та спокійних умов проживання звірів у лісі, а також підгодівля їх у важкий зимовий період – першочергові їхні завдання. Адже дикі тварини, як і сам ліс, – це багатство усіх нас. Тож наш обов’язок – дбати про їхню охорону, щоб нащадки теж мали змогу милуватися неповторною красою природи нашого краю.